І ставши на Рідну Землицю
Залічу власні рани,
Піду до ріки води напиться,
І до вогню погрітись стану.
Іржавий меч прокинувся в руці
І знову почув поклик крові,
Пізнали старі письмена жреці,
Мати Слава гукає до бою!
Горидан Воронько «Полянська Ода»
Серця наші почули поклик Крові, і рекла вона, що ми - нащадки Полянських
Родів, і що маємо любити Землю Рідну і цінувати всю її красу та велич!
Вона ж нам Богами Рідними заповідана! Бо Природа наша – то жива книга,
джерело знань предвічних. То житло Богів наших, бо немає Богів поза
ПриРодою, бо всі вони при Роді перебувають.
Тож наша громада «Віда Полян» долучилась до цього дива і провела похід
на річку Оріль, щоб Природою наповнитись та з Богами об’єднатись…
Слава Рідним Богам, а Предкам Вічна Пам’ять!
