До розділу

 

Посвячення у рідновіри дорослої людини

 

Обряд Посвячення у Рідновіри, як правило, проходить після основного Богославлення в присутності рідновірів. Посвячувані допомагають підготувати обряд: прибирають, готують дрова.
Попередньо особа, яка хоче пройти обряд, знайомиться з текстом обіцянки і дає згоду на неї.

Обрядові речі: Триглав, Трисвічник (вогнище), бубон (дзвоник), глечик із Водою, посудина для збору води (якщо у приміщенні), нагрудний оберіг, два очілля – біле (спалюється) та вишите, на рушнику буханець хліба.
Посвячуваному на чоло одягається біле очілля. Волхву віддається нагрудний оберіг.
Волхв проводить посвячуваних посолунь навколо вівтаря (заводить у потойбічний світ).
Взяти Триглав:

Волею Всевишнього Рода звершується обряд Посвячення у Рідновіри онука(и) Дажбожого(ї).
Обійти навколо жертовника посолонь, промовляючи зі дзвоником або бубном.
Кличу силу Бога Всевишнього
Богів Рідних собі в допомогу, на поміч добру!
Прийдіть, Предки Святі, душі захистіть від нечисті всякої.
Як Сонце встає – ніч відступає, так зле, недобре,
Нас не бачить і не чує, стороною минає!

Боже наш, Ти могутній, бо наша віра в Тебе могутня, вона Твоїми таїнами в наших душах народжена й освячена, і Тобою вона благословенна в ім’я волі і сили, слави і безсмертя народу нашого. Слава Роду Всевишньому!

Шановний(а) побратиме (посестро), чи визнаєш ти Символ Рідної Православної Віри?
– Так визнаю.
Волхв зачитує Символ Рідної Православної Віри, а посвячуваний повторює за ним, слово "вірую":
Вірую у всевишнього Рода – Єдиного і Багатопроявного Бога, джерело всього сущого, який усім Богам криниця Вічна.
Вірую у триєдність буття Прави, Яви і Нави, і що Права є істина і переказана Отцям Праотцями нашими.
Вірую в єдність з Рідними Богами, бо Дажбожі онуки ми – улюбленці Богів.
Вірую, що життя у Великому Роді вічне і маємо дбати про вічне, ідучи стезею Прави.
Вірую в силу і мудрість Предків, які народжуються серед нас, ведучи до блага через Провідників наших.
Вірую, що сила в єдності Роду Руського і що станемо славними, славлячи Рідних Богів.
Слава Роду і Всім Богам у ньому сущим! – Навіки слава!
Достойний(а) побратиме (посестро), чи готовий(а) ти служити Богу, Русі-Україні і Роду нашому вірою і правдою.
Посвячуваний піднімає праву руку:
Так, готовий.
Волхв: Присягнися!
Посвячуваний кладе праву руку на серце, а ліву кладе на живіт і повторює за Волхвом:
Я, Дажбожий(а) онук (онука), перед Всемогутнім Богом, Русью-Україною і Родом нашим присягаю берегти Віру Рідну, Землю милу, покладаючи все своє сумління в оборону Божої Правди в ім’я щастя Роду нашого. Рідна Православна Віра – моє безсмертя на Землі і в Сварзі. Слава Рідним Богам!

ІМ'ЯНАРЕЧЕННЯ
Волхв кладе на чоло посвячуваного руку:
Побратим (посестра), з волі Божої нарікається ім’ям (...). Хай Боги Рідні бережуть тебе у далекій дорозі. А Богиня Доля тче тобі добру нитку життя, яка буде тобі дороговказом.

ОСВЯЧЕННЯ ЗЕМЛЕЮ
Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю.
Дух праведний, Живи божницю.
Могутню твердь Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Земле, освяти!
Волхв посвячуваному землею робить мазок на очіллі.
Затим з голови посвячуваного знімається біле очілля і кидається у вогонь:
Хай з цим очіллям згорять усі негаразди Дажбожого внука.

ВОДОХРЕЩА
Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю.
Дух праведний, Дани божницю.
Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Водице, освяти!
Три рази злити на руки посвячуваному воду, якою він вмивається і мочить маківку голови:
Дано-Водице, Водо-Студенице!
Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги!
Очисти Дажбожого(у) онука(у), дай здоров’я і силу!
Святою Водою освячується.

ОСВЯЧЕННЯ ВОГНЕМ
Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий.
Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Вогню, освяти!
Волхв бере за руку посвячуваного і підводить до Вівтаря, на якому горить Вогонь (Трисвічник):
Ти, Вогню-Сварожичу, святий і горючий!
Очисти сина (доньку) роду нашого,
Дай йому хліб і тепло, здоров'я і силу,
Розум світлий і шлях ясний.
Не самі ми йдемо –
Сварог нас веде,
Мати Лада слідом іде,
а ми за ними
з Богами своїми!
Три рази обійти навколо Вівтаря протисолонь, за кожним разом кажучи:
Перуне наш, Ти охоронець Закону Божого! Слава Перуну!
Х: Слава Перуну! – 4 р.
Дажбоже наш, в Тобі життя і сила, слава і воля народу нашого! Слава Дажбогу!
Х: Слава Дажбогу! – 4 р.
Макоше наша, Ти Берегиня народу нашого, який буде жити вічно! Слава Макоші!
Х: Слава Макоші! – 4 р.

СХОДЖЕННЯ СВЯТОГО ДУХУ
Кличу Вітер Святий Стрибожий.
Дух праведний великий Божий.
Могуть летючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Вітре, освяти!
Дунути посвячуваному на чоло.

ПОСВЯЧЕННЯ У РІД
Волхв кладе на чоло посвячуваного праву руку:
Побратим (посестра) (ім’я) прийшов(ла) із Нав – вічності, став(ла) Яв – дійсністю, очистивши свідомість силою Світла Дажбожого, визнає Прав – закони Бога. (Ім'я) до Роду Руського приймається.

Освятити нагрудний оберіг, та вишите очілля:
Іменем Богів Рідних, святою Водою (занурити у Воду оберіг), святим Вогнем (провести оберіг над Вогнем) освячується.
Одягти посвячуваному оберіг та очілля:
Цим обрядом засвідчується заповіт (ім'я) із Рідними Богами.
Слава Рідним Богам!

Віднині, побратиме (посестро) (ім’я), ти є рідновіром і знаходишся під опікою Рідних Богів. Привітайте нашого(у) побратима (посестру).
Новопосвячений підносить хліб, що лежав на вівтарі, до кожного з свідків обряду, починаючи із Волхва для причастя. Обрядовий хліб ламається, шматочок хліба, як жертва Богам, кладеться у Вогонь, інше з'їдається.
 

    Література
  1. Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. I тис. до н.д. – I тис. н.д. / Упорядкування Б.І. Яценка. – К.: Індоєвропа, 7502 (1994). – 320 с.
  2. Миколаїв М. Малий Требник РПВ. – К.: РВ РПВ, 7513. – 157 с.
  3. Молитовник / Упорядник С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7518 (2010). – 52 с.
  4. Обряд посвячення новонародженого. – К. – Сварог. - № 13-14. – 2003. – 28-29.
  5. Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7518 (2010). – 100 с.
  6. Священна книга обрядів. Требник. – Нью-Йорк: видавництво РУНВіри, 1991. – 112 с.
  7. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: вид. РУНВіри, 1979. – 1427 с.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу