На Різдво, після обіду одружені діти (син з невісткою чи дочка із зятем) "везуть
до діда вечерю" – відвідують батьків або дідусів. Вони беруть з собою
хліб, кутю, сало, ковбаси, напої. З ними можуть бути й діти, які перед
цим не носили вечері. Батьки з нетерпінням чекають бажаних гостей –
з'їжджається вся родина, і гуртом сідає за святкову вечерю. Запаливши
свічку, господар першим смакує кутю, закликаючи при цьому померлі душі.
Теж саме роблять інші члени родини. Господар підніме келих і виголошує
святкове привітання:
– Пошли, Боже, царство небесне й вічне панування у
небі всім тим, що відійшли з нашого Роду, а нам усім пошли, Боже, щастя,
здоров'я, многая літа.
Родинна вечеря триває допізна. Ніхто з присутніх у цей день не
згадує сумних історій та образ, бо це трапезування має очистити всіх від
скверни і об'єднати злагодою та любов'ю.
Література
- Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
http://www.svit.in.ua
До розділу