Наступна після Великодня неділя, а відтак
і увесь тиждень називався Провідним або Радуницею. Це своєрідне
виряджання духів. Вважається, що від четверга до Провідної неділі
покійники провідують своїх близьких і далеких родичів. Особливо
активізуються духи-душі від сутінків і до третіх півнів. Удосвіта на
Великдень вони разом з членами родин розговляються, а через тиждень їх
потрібно вирядити – до вирію та на охорону нив і врожаю.
Напередодні Проводів у Провідну неділю
жінки несуть до храму кошики (хлібини, шмат сала, ковбаси, яйця) й
відправляють поминки. Потім з цим їством, що символізує колово, тобто
жертву предкам відвідують могилки. В основному могили відвідуються в
понеділок – Проводи (іноді йдуть у неділю після Богослужіння). При цьому
гробки приводять у порядок. Якщо страву не святили в храмі, то годиться
це зробити на гробках, біля каплиці. Кошики ставляться вряд, біля них
запалюють свічки, і священик править велику Богослужбу по предкам. Після
чого їжу несуть покійникам і розкладають на могилках. Споживаючи їжу,
поминають померлих:
– Дай нам, Боже, довго на цім світі
прожити, в добрім щасті панувати, а померлим – добре у вирії перебувати!
Існує давній звичай пригощати людей їжею,
щоб поминали предків, а залишені на могилах ласощі пропонувати взяти
дітям (або діти опісля поминок самі забирають їх) як згадку про
померлого.
1 квітня це 9 день від смерті Коляди,
тому в цей день відбуваються Проводи-поховання в човні-місяці.
Аналогічні свята річного циклу: 1 січня (Новий рік, похорон Мира), 1
липня (похорон Ярила), 1 жовтня (Покрова, похорон Купала). В цей день
(молодик) святкували Новий рік в Ірані.
Література:
- Скуратівський В.Т. Святвечір (У 2 кн.). – К.: Перлина, 1994.
http://www.svit.in.ua
До розділу