Про
свято 4 червня як Ярилин день пише Борис Рибаков у книзі «Язычество
древней Руси». Досліджуючи календарну систему на глечику з с.
Ромашки (Київщина), він вказує на семик як свято Ярилин день. За
сучасним обрахуванням грекоортодоксії сьома неділя після Великодня –
Трійця – може випасти в кінці травня – червні місяці. Б. Рибаков вважає,
що за схемою календаря, це свято припадає на 4 червня. [Рыбаков, 174]. Але він не
враховує, що сьома неділя по Великодню за шестиденним тижнем і постійним
сонячним календарем, до якого і він схиляється у своїх дослідженнях як
давньоруської системи, припадає на 6 травня. Тобто, якщо рахувати від 24
березня (Великдень, Благовіщення) сім шестиденних тижнів (42 дні), то це
й буде святковий день 6-го травня, що в давнину мала відповідати суботі
(при відсутності 7-го дня – неділі). Тому пов’язувати семик (як і свято
Ярила) з 4 червня не видається можливим. 
Ми
маємо надію, що розрахунки схеми календаря були зроблені вірно і свято
позначене окремим знаком у вигляді деревця-ялинки. Рибаков приводить
згадку автором «Життя святого Оттона» Гербордом, котрий зі слів Сефрида
описує свято у поморян, біля м. Пириця 4 червня 1121 р.:
“Наблизившись... ми побачили біля 4000 чоловік, які зібралися зі всієї
країни. Було якесь свято, і ми перелякалися, побачивши як божевільний
народ справляв його ігрищами, пристрасними рухами, піснями і гучним
криком”. [Рыбаков, 174].
4 червня відповідно Кола Сварожого стоїть проти 4 грудня, що
позначає свято присвячене Варварі-Зорі, тому можливий літній прояв цієї
жіночої сутності. Аналогічно в нашому календарі виставляються свята
Вісти - вечірньої зорі (4 вересня) та Утрені - ранкової зорі (4
березня). Ми вводимо робочу назву свята Денниця, як одне з імен ранкової
зорі. Припускаємо, якщо літо відповідає дню Сварожому, то припиняється
дія ранкової зорі. Тобто вона мала своє значення від 4 березня (Утреня)
до 4 червня (Денниця). Аналогічно вечірня зоря діє від 4 вересня (Віста)
до 4 грудня (Варвара).
Світовит ПАШНИК
Література:
- Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001.
http://www.svit.in.ua
До розділу