Білобог
– Бог денного світла, добра, щастя. Білобог вічно бореться з Чорнобогом,
вони почергово перемагають один одного і на землі від того змінюється
день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії)
твориться життя: “А обаполи Білобог і Чорнобог перуняться - і ті Сваргу
удержують, аби Світу не бути поверженому.” [ВК, д.11а]. Тому поняття добра
і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо
обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом: “Це не
може бути ніколи, щоб хтось хоч раз не втримався і сказав нерозумне про
Чорнобога, а інший, маючи Радогощі, - про Білобога…” [ВК, д.22].
За схематичною уявою всесвіту у вигляді
восьмикутної зірки, образ Білобога має розташовуватися в правому куті,
який відповідає півдню, середині дня та літа.
У календарній системі – це 15 липня. На середину літа випадає 21 день
після свята Купала. Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикінцевої
зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять,
розу вітрів. Промінь, що вказує на південь припадає на народне свято
Вітрогону (14-15 липня) – святу вітрів, які є онуками Стрибога.
Слід зазначити, що центр восьмикінцевої зірки відповідає середині (21
дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом
складають при шестиденному тижні 42 дні. Ця точка позначає «сонячне
сплетіння».
Народного свята ушанування Білобога не збереглося, але за схематичною
розстановкою воно там має бути, як і свято Чорнобога, яке припадає на
середину зими (15 січня) і відповідає Отданню (Чаклунському дню).
Література:
Велесова книга: Легенди. Міти. Думи. Скрижалі буття українського
народу. I тис. до н.д. – I тис. н.д. / Упорядкування Б.І.Яценка. – К.:
Індоєвропа, 7502 (1994). – 320 с.
Словник рідновіра / Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7517 (2009). - 48 с.
Світовит Пашник
http://www.svit.in.ua
До розділу