Народна традиція не зберегла такого
свята, яке припадає на день осіннього рівнодення. У юдохристосіанстві це
свято позначене заплідненням Іоанна Хрестителя, яке зміщене від
традиційного числа на 26 вересня. Протилежне в Колі Сварожому свято –
Благовіщення (запліднення Ісуса Христоса), яке припадає на 25 березня і
відповідає весняному рівноденню. Треба врахувати невелику розбіжність
григоріанського календаря з астрономічним, бо 24 число має відповідати
рівноденню.
На кожну сонячну точку сонцестояння і
рівнодення припадає вмирання одного прояву Сонця і воскресіння в іншому.
В річному колі Сонце було Колядою – дитиною, Ярилом – юнаком, Купалом –
чоловіком. І ось став його останні період – Мир-дід.
Саме таку назву сонця Мир або Лад фіксує
В.Скуратівський. Вона підтверджується Велесовою Книгою у вигляді Бога
Лада при структурованому переліку Богів: «Володарі наші єдині єсь: Хорс
і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо». [1, ВК,8]. Тобто сонячні Боги
стоять у наступному чергуванні: Яр – весна, Купало – літо, Лад – осінь,
Дажбо – зима.
А також в імені отця Богумира (осіннє сонце), який був перед отцем Орієм
(весняне сонце): «А по Богумиру був Орій з синами своїми». [1, ВК,10].
Аналогічно в Євангелії Іоанн Хреститель є предтечею Ісуса Христоса.
На святилище біля села Буші (Ямпільського
р-ну Вінницької обл.) Валентин Даниленко прочитав надпис над рельєфом,
де був відображений жрець, що стоїть на колінах перед деревом з півнем
на вершечку, а позаду нього стоїть олень. Надпис повідомляв: «Аз есмь
Миробог жрець Ольгов». Із цього тексту треба розуміти, що символом
Миробога як осіннього Сонця є Олень. І, напевне, Оленя (або його
молоко), як священну тварину, приносять у жертву Миробогу під час
осінніх полювань. [3].
Степан Наливайко ототожнює Митру зі
слов’янським Миром. І наводить свято врожаю у іранців під назвою
міхраган. [2, 225]. Частка «ган» може символізувати народження (або
смерть), тому міхраган – це народження Митри.
Світовит Пашник

Література
- Велесова Книга / Упор.,
перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7518 (2010).
– 160 с.
- Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Просвіта, 2000. – 288 с.
- Пашник С.Д. Святилище біля села Буша. – www.svit.in.ua/sva/mi6.
http://www.svit.in.ua