Уклав Володар КУРТЯК
Кибальчич М.І. – постать складна й трагічна.
Двадцятисемирічна біографія революціонера-народника багата епізодами
наукових пошуків і відкриттів, невпинної боротьби із самодержавством.
Кибальчич – автор першого в світі реактивного апарату для польоту
людини. У записці він обґрунтував побудову порохового двигуна,
програмний режим згоряння, забезпечення надійності апарата і керування
ним у польоті шляхом зміни кута нахилу двигуна, випередивши тим самим
стернові ракетні двигуни нинішнього дня… Вибух, його виникнення й сила,
що з’являється внаслідок вибуху – ці проблеми спонукають дослідника до
наукового пошуку… З Чернігівської землі, з містечка Коропа, де він
народився 31 жовтня 1853 р., доля завела юнака до П
етербурга.
Микола Кибальчич вирішив стати інженером, та після року навчання стає
слухачем медико-хірургічної академії. У жовтні 1875 року петербурзька
поліція зробила на квартирі Кибальчича обшук. Знайдені книжки
забороненої, революційної літератури стали причиною його арешту. Три
роки перебування у Лук'янівському тюремному замку. Йому не дозволяють як
неблагонадійному продовжувати навчання у медико-хірургічній академії.
Все це привело його в ряди народовольців. Микола Кибальчич входив до
складу "Народної волі". Миколу не ввели до бойової групи, бо оберігали
як обдарованого винахідника і вченого. Його участь обумовлювалася лише
виготовленням бомби. Виконуючи доручення "Народної волі", Микола
Кибальчич старанно вивчає теорію і практику вибухових речовин і протягом
короткого часу стає прекрасним спеціалістом у цій галузі. Створення
вибухових снарядів – це лише певний етап до вирішення головного питання
його життя. Мозок ученого невтомно працював у пошуках принципу руху
літального апарату для міжпланетного сполучення. Проект Миколи Івановича
Кибальчича був сміливою спробою винахідницької думки піднятися до
розв'язання важливих теоретичних і практичних проблем, зв'язаних з
польотом важчих за повітря реактивних літальних апаратів. У своєму
проекті винахідник запропонував використати реактивний двигун. Цікава
відмінність проекту Кибальчича від усіх відомих на той час в тому, що у
запропонованому ним повітроплавальному приладі не потрібна атмосфера як
опорне середовище, і теоретично було доведено, що він може переміщатися
навіть у безповітряному просторі. І хоча Микола Іванович назвав свій
апарат повітроплавальним, за словами видатного вченого-популяризатора
Якова Перельмана, його цілком можна назвати зорельотом: "По суті це був
перший крок в історії міжзоряного плавання". "Перебуваючи в ув'язненні,
– пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей
проект… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення
вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим,
що зроблю величезну послугу батьківщині і людству".
15 квітня 1881 року о 9 годині 20 хвилин ранку обірвалося життя вченого
– автор першого у світі проекту космічного літального апарату.
До розділу