Уклав Володар КУРТЯК
Нобелівська премія по
фізіології і медицині, 1908 р.
15 травня науковий світ вшановує ім’я нашого
співвітчизника, видатного ембріолога, бактеріолога та імунолога Іллі
Ілліча Мечникова. Народився І.Мечников у 1845 році в селі Іванівка,
неподалік Харкова. Блискуче вчився в Харківському ліцеї. Починаючи з
шостого класу, відвідував лекції в університеті. Уперше прославився в
науковому світі 16-літнім юнаком, написавши статтю, що була опублікована
в московському науковому журналі, де розкритикував підручник з геології.
У Харкові Мечников за два роки закінчив університетський курс
природничого відді-лення фізико-математичного факультету. Працюючи разом
із О.Ковалевським над дослі-дженням сто
вбурних
клітин найпростіших, Мечніков, по-суті, започаткував нову біологі-чну
дисципліну – еволюційну ембріологію. Робота принесла їм премію Карла
Ернста фон Баэра. Мечникову на той час виповнилося всього 22 роки.
У 1867 р., захистивши дисертацію про ембріональний розвиток риб і
ракоподібних, Мечников одержав докторський ступінь. В 1883 році І.
Мечников виступив на з'їзді росій-ських натуралістів і лікарів зі своєю
знаменитою промовою "Про захисні сили організму". Так вперше були
викладені основні положення фагоцитарної теорії імунітету.
У 1886 р. підчас зустрічі з Луї Пастером Мечников отримав запрошення
стати завіду-вачем нової лабораторії Пастерівського інституту, де і
продовжив дослідження фагоцитів. Коли розуміння ролі фагоцитозу і
функції лейкоцитів набули визнання серед імунологів, Мечников взявся
досліджувати проблему старіння і смерті. У 1903 р. опублікував книгу,
присвячену «ортобіозу» – або умінню «жити правильно». Вона мала назву
«Нариси про природу людини», і в ній обговорювалося значення їжі та було
обґрунтовано необхідність уживання в їжу переважно кисломолочних
продуктів. Саме Мечников розробив спосіб промислового виготовлення
кефіру.
Мечников разом з П. Ерліхом у 1908 р. став лауреатом Нобелівської премії
за напрям-ком фізіології і медицини – «за праці з вивчення імунітету».
Як відзначив у привітальній промові К.Мернер з Каролінгського інституту:
„після відкриттів Е.Дженнера, Л.Пастера і Р.Коха залишалося нез'ясованим
основне питання імунології: «Яким чином організмові вдається перемогти
хвороботворних мікробів, що, атакувавши його, змогли закріпитися і
почали розвиватися? Намагаючись знайти відповідь на це питання, -
продовжував Мер-нер, – Мечников поклав початок сучасним дослідженням з
імунології які вплинули на весь хід її розвитку”.
Серед численних нагород Мечникова відзначимо ще медаль від Лондонського
королів-ського наукового товариства, ступінь почесного доктора
Кембріджського університету. Він – був членом Французької академії
медицини і Шведського медичного товариства.
Мечников помер у Парижі 15 липня 1916 р.
Остання книга І.Мечникова мала символічну назву – „Нариси оптимізму”.