За яким часом ми живемо?

З давніх давен людина помітила, що всі зміни у природі мають циклічний характер: за днем приходить ніч, за теплом - холод, тому треба було знати, коли і які рослини збирати, коли піде риба чи перелітатимуть птахи, щоб вчасно запастися харчами на холодний період року. У період IX-IIVтис. до н.е. вже був відомим господарський календар. В Україні, на території пос. Гінці, було знайдено ікло мамонта з насічками, що відповідають місячному календарю (датовано 15-10 тис. р. до н.е). До ще давнішого періоду відносять нашу кераміку та солярні знаки.

Спроби погодити між собою добу, місяць і рік у різних народів призвели до створення трьох видів календарів: сонячного, в якому узгоджуються доба і рік, місячного, заснованого на русі Місяця (Луни), і місячно-сонячного, що містить спроби погодити між собою всі три одиниці часу. Місячний календар найширше представлений у мусульманських країнах, а 60-річні циклічні календарі - у країнах Сходу (Китаї, Японії). Місячно-сонячні календарі - найскладніші. У них узгоджується рух Сонця зі зміною місячних фаз (ним користувалися в давнину народи Вавілонії, Китаю, Греції, Риму тощо).

Ми живемо за сонячним календарем. Зміни фаз сонця на Русі визначалися Жрецями та Волхвами дуже точно в храмах-обсерваторіях, тому що головні свята Кола Сварожого тісно пов'язані з піками сонячного циклу.

Зображення календаря було в кожному домі - його наносили на посуд, дерево, полотно, передаючи у спадок, як найбільшу цінність. Люди вірили, що впродовж року знаходяться під захистом різних Божеств - проявів Всевишнього Рода - Сварога, Лади, Дажбога, Велеса... Русичі, на відміну від інших народів, не боялися своїх Богів, а любили і славили їх, стверджуючи: "Боги наші - суть великі родичі". У давніх слов'ян рік поділявся на 12 міс, назви яких були тісно пов'язані з явищами природи та сільськогосподарськими роботами. При цьому ті самі місяці в залежності від місцевого клімату в різних районах одержали різні найменування. Найбільш сталі з них: січень - час вирубування лісу; лютий - люті морози; березозол (березень) - починає цвісти береза, брали сік з беріз, палили березу на вугілля; цвітень (квітень) - цвітіння садів; травень - зеленіє трава; червень - червоніють вишні; липець (липень) - цвітіння липи; серпень - від "серп" - час жнив; вересень - цвітіння вереску; листопад (жовтень) - опадання листя з дерев; грудень (листопад) - від "груда" - мерзла земля; холодець (грудень) - студено, холодно. Рахунок років вівся від "сотворення світу", що відбулося за 5508 років до н.е. Рік починався навесні, коли розпочинались сільськогосподарські роботи. У 10 ст., з прийняттям християнства, у Древню Русь принесли юліанський календар, римські найменування місяців і семиденний тиждень. Ще довгий час руси не користувалися нововведенням, навіть монахи та літописці частіше застосовували звичне літочислення. Приклад тому - "Слово о полку Ігоревім", де зазначено: "В літо 6473 іде Святослав на хозар; почувши же, хозари вийшли проти князя своїм Каганом... Подолав Святослав хозарів і град-столицю і Білу Вежу взяв". "В літо 6475 іде Святослав на Дунай на болгар. І билися обидві сторони, і здолав Святослав болгар, і взяв градів 80 по Дунаю, і сів княжити в Переяславці, маючи данину з греків". Подвійне літочислення велося майже до кінця 15 ст., коли початок року було перенесено на 1 вересня. У складі Російської Імперії ми пережили ще одну зміну календаря: указом Петра I від 15 грудня 1699 з 1700 в Росії було остаточно введено християнське літочислення і початок року з 1 січня (день після 31 грудня 7208 від "сотворення світу" став 1 січня 1700 від "різдва Христового"). Але похибка юліанського календаря на кілька хвилин на рік призвела до переміщення весняного рівнодення з 21 на 11 березня. Календар "посунули" на 10 днів вперед і назвали григоріанським або "новим стилем" (за юліанським закріпилася назва "старий стиль").

На сьогоднішній день у світі обговорюють питання про введення такого календаря, який мав би 364 дні (4 квартали по 91 дню і по 13 повних тижнів у кварталі), кожен з яких завжди припадав б на той самий день тижня. Для узгодження його з тропічним роком наприкінці кожного року необхідно додавати "День світу" і один раз у 4 роки після 30 червня додавати "День високосного року"). Однак, не знати, що може принести нова реформа.
 

Святослава КРИВА

(стаття з №23 (584) за 10 червня 2004 р.)

 

http://www.svit.in.ua