З давніх давен людина помітила, що всі зміни у природі мають
циклічний характер: за днем приходить ніч, за теплом - холод, тому треба
було знати, коли і які рослини збирати, коли піде риба чи перелітатимуть
птахи, щоб вчасно запастися харчами на холодний період року. У період
IX-IIVтис. до н.е. вже був відомим господарський календар. В Україні, на
території пос. Гінці, було знайдено ікло мамонта з насічками, що
відповідають місячному календарю (датовано 15-10 тис. р. до н.е). До ще
давнішого періоду відносять нашу кераміку та солярні знаки.
Спроби погодити між собою добу, місяць і рік у різних народів призвели
до створення трьох видів календарів: сонячного, в якому узгоджуються
доба і рік, місячного, заснованого на русі Місяця (Луни), і
місячно-сонячного, що містить спроби погодити між собою всі три одиниці
часу. Місячний календар найширше представлений у мусульманських країнах,
а 60-річні циклічні календарі - у країнах Сходу (Китаї, Японії).
Місячно-сонячні календарі - найскладніші. У них узгоджується рух Сонця
зі зміною місячних фаз (ним користувалися в давнину народи Вавілонії,
Китаю, Греції, Риму тощо).
Ми живемо за сонячним календарем. Зміни фаз сонця на Русі визначалися
Жрецями та Волхвами дуже точно в храмах-обсерваторіях, тому що головні
свята Кола Сварожого тісно пов'язані з піками сонячного циклу.
Зображення календаря було в кожному домі - його наносили на посуд,
дерево, полотно, передаючи у спадок, як найбільшу цінність. Люди вірили,
що впродовж року знаходяться під захистом різних Божеств - проявів
Всевишнього Рода - Сварога, Лади, Дажбога, Велеса... Русичі, на відміну
від інших народів, не боялися своїх Богів, а любили і славили їх,
стверджуючи: "Боги наші - суть великі родичі". У давніх слов'ян рік
поділявся на 12 міс, назви яких були тісно пов'язані з явищами природи
та сільськогосподарськими роботами. При цьому ті самі місяці в
залежності від місцевого клімату в різних районах одержали різні
найменування. Найбільш сталі з них: січень - час вирубування лісу; лютий
- люті морози; березозол (березень) - починає цвісти береза, брали сік з
беріз, палили березу на вугілля; цвітень (квітень) - цвітіння садів;
травень - зеленіє трава; червень - червоніють вишні; липець (липень) -
цвітіння липи; серпень - від "серп" - час жнив; вересень - цвітіння
вереску; листопад (жовтень) - опадання листя з дерев; грудень (листопад)
- від "груда" - мерзла земля; холодець (грудень) - студено, холодно.
Рахунок років вівся від "сотворення світу", що відбулося за 5508 років
до н.е. Рік починався навесні, коли розпочинались сільськогосподарські
роботи. У 10 ст., з прийняттям християнства, у Древню Русь принесли
юліанський календар, римські найменування місяців і семиденний тиждень.
Ще довгий час руси не користувалися нововведенням, навіть монахи та
літописці частіше застосовували звичне літочислення. Приклад тому -
"Слово о полку Ігоревім", де зазначено: "В літо 6473 іде Святослав на
хозар; почувши же, хозари вийшли проти князя своїм Каганом... Подолав
Святослав хозарів і град-столицю і Білу Вежу взяв". "В літо 6475 іде
Святослав на Дунай на болгар. І билися обидві сторони, і здолав
Святослав болгар, і взяв градів 80 по Дунаю, і сів княжити в
Переяславці, маючи данину з греків". Подвійне літочислення велося майже
до кінця 15 ст., коли початок року було перенесено на 1 вересня. У
складі Російської Імперії ми пережили ще одну зміну календаря: указом
Петра I від 15 грудня 1699 з 1700 в Росії було остаточно введено
християнське літочислення і початок року з 1 січня (день після 31 грудня
7208 від "сотворення світу" став 1 січня 1700 від "різдва Христового").
Але похибка юліанського календаря на кілька хвилин на рік призвела до
переміщення весняного рівнодення з 21 на 11 березня. Календар "посунули"
на 10 днів вперед і назвали григоріанським або "новим стилем" (за
юліанським закріпилася назва "старий стиль").
На сьогоднішній день у світі обговорюють питання про введення такого
календаря, який мав би 364 дні (4 квартали по 91 дню і по 13 повних
тижнів у кварталі), кожен з яких завжди припадав б на той самий день
тижня. Для узгодження його з тропічним роком наприкінці кожного року
необхідно додавати "День світу" і один раз у 4 роки після 30 червня
додавати "День високосного року"). Однак, не знати, що може принести
нова реформа.
Святослава КРИВА
(стаття з №23 (584) за 10 червня 2004 р.)
http://www.svit.in.ua