Статуї мідного віку
Перші антропоморфні стели-статуї мідного віку, виявлені біля с.
Наталівки на
Запорожжі
та с. Білогрудівки на Уманщині
Антропоморфні кам'яні стели мідного віку стали відомими в науці понад
сто років тому. Перша з них була відкрита в с. Наталівці на
Запорожжі ще 1863 р. У 1915 р. кілька стел знайдено в с. Білогрудівці на Уманщині. Загалом район поширення цих пам'яток охоплює
півкільцем Причорномор'я від Північного Кавказу на сході до Румунії і
Болгарії на заході. Знаходять їх часто поблизу курганів або під їх
насипами, звичайно групами по два-чотири екземпляри. Найчастіше вони
використовувались для перекриття поховальних ям у курганах.
Довгий час Наталівська стела, що відрізняється досконалістю
виготовлення, наявністю численних на її поверхні зображень різних
предметів, вважалася однією з найбільш багатих статуй цього роду Східної
Європи і Нижнього Подунав'я. Але за останнє десятиріччя виявлено ще
кілька унікальних зразків стел.
Унікальна статуя, знайдена в 1973 р. учнями середньої школи
поблизу свого села Керносівки на Орелі Дніпропетровської області
Серед цих шедеврів первісного мистецтва, безперечно, перше місце посідає
Керносівська стела. На початку 70-х років у долині р. Орелі на
Дніпропетровщині в зв'язку з будівництвом тут каналу Дніпро – Донбас
працювала під керівництвом Телегіна Д.Я. велика археологічна експедиція
Інституту археології АН УРСР. Одночасно
з
розкопками древніх поселень і курганів систематично провадилася серед
населення велика роз'яснювальна робота про значення пам'яток археології.
По всіх селах, зокрема, були розклеєні з цього приводу спеціальні
листівки. І ось до Інституту археології надійшов лист, написаний ще
нетвердою учнівською рукою, такого змісту: «...на території вівцеферми
села Керносівки під час риття силосної ями під лопату трактора потрапила
старовинна пам'ятка – кам'яна брила. На ній вирублена постать людини,
різні візерунки, знаряддя праці, фігурки тварин і т. ін...». Науковий
працівник Дніпропетровського музею Л. П. Крилова обстежила місце
знахідки. Брила, про яку писали хлопці, виявилася одним з найкращих
антропоморфних зображень мідного віку. Стела експонується в
Дніпропетровському історичному музеї, є „перлиною” експозиції відділу
первісної археології.
Література
- Телегін Д.Я. Вартові тисячоліть. – К.: Наукова думка, 1991. – 80 с.
Скіфські статуї
Знаходиться у дворі
Дніпропетровського
Зберігається в м. Києві.
краєзнавчого музею
Божий образ на скелі Вища Голова
Зі слів першого директора хортицького заповідника Арнольда Сокульського
статуя надійшла близько 1975 року в час створення лапідарію в північній
частині острова. Привезена з гирла р. Вільнянка (лівобережжя,
Вільнянський район Запорізької обл.). Статуя унікальна за своєю
культурною належністю. Її образне вирішення характерне, скоріше,
слов’янству язичеської доби. В польових умовах статую продатовано VI–VIII
ст. н.е. Натомість, пізніше статую віднесли до ранньої половецької скульптури XI
ст, з чим не можемо погодитися.
Статуя виготовлена з рожевого граніту. Висота – 133 см, ширина – 61 см,
товщина 24 см.
Збереженість: звітрена, відколи на голові, руках, тулубі; уздовж правого
боку тулуба велика тріщина, нижні частини рук не збереглися.
Статуя стелоподібна стояча з напівзігнутими в ліктях довгими руками,
звужена в талії і розширена донизу.
Голова без шиї, підборіддя трохи нижче рівня пліч, виділяється тонкою
борозенкою у вигляді перекинутого вершиною вниз трикутника. Головного
убору немає.
На безвусому з високим чолом обличчі неглибоким рельєфом Т-подібно
окреслені брови, ніс, очі й рот – у вигляді овальних заглибин.
Лицьовий бік статуї плаский, зворотній має два заокруглені виступи.
Література
- Сокульський А. Анотація до чоловічої статуї встановленої над Чорною скелею о.Хортиця (рукопис), 14.05.2004.
- Половецька скульптура. Каталог музейної збірки Національного заповідника „Хортиця” /упор. О.Є.Борисенко. – Київ, 2003. – С. 9.
http://www.svit.in.ua
До розділу
