До розділу

Руське Православне Коло

На острові Хортиця відкрито скульптурний образ Мамая

 

На острові Хортиця в районі зупинки транспорту "турбаза" відкрито скульптурну композицію "Козак Мамай". На відкритті виступили Генеральний директор НЗ "Хортиця" М.Остапенко, Голова області А.Старух, Голова міста Є.Карташов, президент ВФ "Спас" О.Притула, народна майстриня В.Харлова. Відкриття прикрасили виступи вихованців школи козацького бойового мистецтва "Спас" та кобзаря О.Стариковського.
 

«Козак Мамай»

Майже в кожній хаті XVII - XVIII ст.. можна було побачити картину "Козак Мамай". Його малювали на стінах хат, на скринях, хаті посуді.

Цей образ розкриває народне світосприймання, його соціальні, етичні та естетичні погляди, та є активним ствердженням народних прагнень та ідеалів. Ранні картини «Козак Мамай» зроблені у високій живописній техніці.

Цей образ тісно пов'язаний з народним життям та пісенним фольклором. Образ козака-бандуриста перед тим як з'явитись в образотворчому мистецтві, досяг своєї повної завершеності в усній народній творчості.

Історія цього образу йде корінням у XVII ст., хоча не виключена можливість і більш раннього його виникнення. До кінця XVII ст., коли ці картини вперше були виявлені, композиція їх мала цілком завершену та усталену форму.

Існує декілька варіантів композиції картини, але основою її завжди є фігура козака, який сидить на землі, склавши ноги. На другому плані, звичайно зображувався дуб, під яким відпочивав козак. На гіллях дуба і на землі розкладене нехитре козацьке майно - лук, сагайдак, мушкет, шабля, шапка. Біля козака його кінь.

Всі зображені речі на цих картинах мають символічний зміст: дуб - символ мужності, кінь - волі, бандура - мрії про кращу долю, чарка - згадка про загиблих братів. Спис з прапорцем, (такий ставили на місці поховання), козакам нагадує про скороминучість життя та нелегку козацьку долю, в якій загибель в бою була повсякденною реальністю.

Цілком можливо, що приводом для виникнення переказів про козака Мамая стала цілком конкретна подія, але з часом цей образ був узагальнений настільки, що втратив зв'язок з конкретною особою та реальним епізодом. Зараз ми уявляємо Козака-Мамая як типового представника запорозького козацтва, втіленням народного характеру, з його волелюбством, героїзмом, кмітливістю, гумором.

Під картинами часто розміщувались написи, текстуально близькі монологам Запорожжя із вертепної вистави. Було в них молодецтво, яке ховало смуток, іронічні зауваження героя на власну адресу. Переважно написи пов'язувались з картиною вже після того як основа живописної композиції більш-менш склалася.

Ми можемо виділити три основні етапи історичного розвитку варіантів зображення козака-бандуриста:

1. XVII - поч. XVIII ст. В цей час складається іконографічна основа цього образу, запозичена із дійсності того часу (образи представників січового козацького товариства).

2. з третьої чверті XVIII ст. В цей період в картину входить гайдамацька тема.

3. з кінця XVIII ст. складається ліричний варіант «козака-бандуриста» у предметному оточенні.

Картина «Козак Мамай» має великий науковий інтерес, оскільки в ній вдало поєднано український мовний фольклор з українським народним живописом.

На сьогодні збереглося понад сто картин «Козак Мамай».

 

 

 

Статті за темою "Козак Мамай":

Клос А. Архетипічні образи Козака Мамая в системі вітчизняної військової підготовки

Яковенко Я. Таємниця козака Мамая

 

До розділу