Світовит Пашник
волхв РВ
За давнім календарем з
шестиденним тижнем 13 лютого припадало на понеділок. Це початок Великого
посту – за 7 тижнів до Великодня. У шестиденці 7 тижнів становлять 42
дні, що добре узгоджується з традиційним уявленням про Чотиридесятницю.
Існує думка, що до
юдо-христосівства постів не було, однак сама наявність Масниці (Колодія)
чітко вказує на перехід до періоду стримання. У цей час м'ясо вже не
споживали, а також прощалися зі стравами на маслі.
Не слід вважати, що під
час посту суворо уникали всього забороненого – люди, які тяжко
працювали, мусили добре харчуватися, тому допускалися послаблення або
"перерви" посту на вихідні. Для дітей піст також був значно м'якшим.
Можемо припустити, що через природне зменшення доїння корів та кіз у цей
період (отелення, окот) дорослі віддавали дітям молочні продукти.
Про те, що піст існував ще
до прийняття юдо-євангелізму і був пов'язаний з господарським ритмом
життям наших пращурів, пише Василь Скуратівський, посилаючись на Олексу
Воропая. Перший понеділок посту мав кілька назв:
• "жилавий" – бо цього дня
господині пекли житні коржі жиляники;
• "чистий" – адже обіду не
варили, і горщики залишалися чистими;
• зубочист або полоскозуб
– бо полоскали зуби, щоб не лишилося нічого "скоромного" після Масниці.
У цей день хлопчики зранку
оббігали сусідів, оповіщаючи: "Здрастуйте, з постом будь здорові!" [див.
2, 208; 4, 660-661].
Валерій Войтович зазначає:
"Субота на Колодія – день оплакування Колодки. Ці плачі, мабуть, також
пов'язані з богинею жалю, бо колись був звичай випікати в кінці сирного
тижня жалованики, желяники. Їли їх також у перший день Великого посту,
що називається Жилавим (Желяним) понеділком. Слово "жаль" у
старослов'янській мові визначає часом і труну, могилу". [1, 222].
Звернемося також до
свідчень христосівських писань про піст з книги о. Юліана Катрія, щоб
з'ясувати історію, призначення і поширення серед різних народів.
"Піст це не новий винахід,
але скарб по батьках. Усе, що давнє, гідне похвали. Пошануй же
стародавність посту! Він такий давній, як саме людство" (Св. Василій
Великий: Про піст І). Первинно піст у церковників проходив від кількох
днів до кількох тижнів. Історик Сократ пише: "Піст перед Пасхою в різних
місцевостях заховують різно, а саме в Римі перед Пасхою постять без
перерви три тижні, крім суботи й неділі. В Ілірії, по всій Греції й
Олександрії зберігають піст шість тижнів до Пасхи й називають його
Чотиридесятниця. Інші знову починають свій піст сім тижнів перед
празником Пасхи" (Істор. Церкви, 5, 22).
За традицією Східної
Церкви субота і неділя не вважаються постними днями. Отже, щоб мати
число 40, то піст зі шістьох продовжили на сім тижнів. Але все одно
маємо 36 днів, хоч і говорять про 40-денний піст. Латинська Церква має
6-тижневий піст, бо й субота входить до постних днів. Щоб мати повних 40
днів посту, то Латинська Церква в 7-му сторіччі додає ще 4 дні і починає
піст у Попелову середу. У цей день голову посипали попелом на знак
початку посту. [див. 3, 75-78].
Складнощі виникали і щодо
визначення страв, які були заборонені під час посту. Дехто вважав, що
рибу, птицю, яйця, молоко можна вживати, а інші відмовлялися від цього.
Хтось придумував собі обмеження у веселощах і статевих стосунках.
Однозначності тут не спостерігається. Останнім часом Церква також не
наголошує на суворості посту.
В Рідній Вірі сьогодні
допускається вільне регулювання харчуванням в залежності від особистих
потреб. Якщо хочете зробити "розвантаження" для тіла – можна дотриматися
днів посту задля підтримання стародавнього звичаю. Якщо не маєте потреби
або вважаєте, що постування може зашкодити вашому здоров'ю – можна
дотриматися посту безпосередньо перед Великоднем. Не слід також
відмовлятися від розваг, адже на цей час припадають свята, пов'язані із
зустріччю Весни та пробудженням Природи.
Література
1.
Войотович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
2.
Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.:
Оберіг, 1991. – 456 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української
католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Рідна
Віра
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua
До розділу