Світовит Пашник,
Волхв РВ
При шестиденному тижні
М'ясниці припадають на період між 1 і 6 лютим, тобто їх відзначають за 9
тижнів до Великодня, перед тижнем Колодія (Масниць). Цей тиждень
називають Всеїдним [1, 200], адже можна було споживати будь-яку їжу,
зокрема й м'ясо. Тому саме в цей час особливе значення мало
жертвопринесення тварин.
В цьому періоді
знаходиться церковне свято 4 лютого – христосівці східного обряду
вшановують пам'ять преподобного Миколи Сповідника, якого в народі
прозвали Миколою Студеним. Наші предки назву обителі, яку часто додавали
до імені її ігумена (Микола Студійський), сприймали як слово "стужа". А
тому дали йому прізвисько "Студений". Може і не даремно, адже його свято
в зимовому місяці лютому.
Микола отримав також
прізвисько "Вовчий сват". Обумовлюють тим, що в цей період у звірів
проходять шлюбні ігри і вони збиваються у зграї. За народними повір'ями,
тільки Микола Студений може знати, де живуть лисиці і вовки. А люди не
бажали цього знати, тому просили Миколу захистити їх від цих зустрічей
із хижаками. У цей день жінки займалися хатньою працею, доглядали худобу
та читали молитви, щоб уберегти її від диких звірів.
Часто зазначається, що
христосівський Микола перебрав властивості слов'янського Бога Велеса.
Тому замість свят Миколи Весняного (9 травня) і Миколи Зимового (6
грудня) рідновіри встановлюють свята Велеса. Один із тотемних втілень
Велеса вважається Вовк, що добре узгоджується з образом "Вовчого свата".
Щоб краще зрозуміти
походження вовчого образу Велеса, варто звернутися до Луперкалій
Стародавнього Риму – свята родючості на честь Юнони Фебруати та бога
Фавна, покровителя лісів, стад і пастухів. Луперкалії відзначали 15
лютого. Луперк – одне з імен Фавна, лат. Lupercalia походить від lupus –
"вовк". Обряди обмежувалися печерою Луперкаля, Палатинським пагорбом і
Форумом, які були центральними місцями в міфі про заснування Риму, де
вовчиця, згідно з легендою, вигодувала Ромула та Рема (засновників
Риму). Це місце вважається у римлян священним, і саме там здійснювалися
головні ритуали. Зазначимо, що в інших місцях свято також проводилося.
Під час Луперкалій
приносили в жертву тварин – цапів і кіз. При офіруванні жерці-луперки
торкалися скривавленими ножами чола двох юнаків, які стояли біля
жертовника, потім стирали плями крові вовною, змоченою в молоці. Із шкур
тварин виготовляли паски і, надягши фартухи, виготовлені з цих же шкур,
брали ці паски, виходили з храму і бігли містом. Всіх, кого зустрічали,
вдаряли пасками. Одружені жінки охоче підставляли себе, вважаючи, що ці
удари дадуть їм плідність і легкі пологи. Паски луперкалій називались
фебруа, звідси назва місяця фебруарій – лютий. [див. 2].
На цьому святі Луперк
(Фавн) пов'язаний з вовком. Волхви ототожнюються з Велесом і вважалися
провідниками між світами, охоронцями священного вогню в храмі. Слова
"вовк" (давньоруське "вълкъ") і "волхв" – є спорідненими. Найбільш
близьке до слова "волхв" германське "wolf" (вовк), адже латинська літера
f кирилицею передається двома літерами – "хв".
Вважають, що свято
Валентина (14 лютого), яке є тотожним святу Велеса-Власія 11 лютого,
начебто замінило Луперкалії, хоча ця версія не є загальноприйнятою.
Можна припустити, що Луперкалії могли мати функціональну подібність до
"Всеїдного тижня" (М'ясниць), що передує Колодію: їх поєднує принесення
в жертву тварин, що вже стає забороненим на Масницях.
Відмінності у датах могли
виникнути через різний початок посту в окремих традиціях або через
поступове зміщення юліанського календаря відносно астрономічних подій.
Фавна вважають римським
відповідником грецького Пана, який зображувався з козлячими ногами і
рогами. Римляни так шанували фавнів, що присвятили їм ще урочисті дні –
Фавналії, які починалися 5 грудня. Вони могли певним чином відобразитися
у передодні свята Миколи (6 грудня), якого пов'язуємо з Велесом.
Література
1.
Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.:
Оберіг, 1991. – 456 с.
2. Словник античної міфології / Уклад. І. Я. Козовик,
О. Д. Пономарів; вступ, стаття А.О. Білецького – 2-е вид. – К.: Наук.
думка, 1989. – 240 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Рідна Віра
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua
До розділу