Світовит Пашник
волхв РПК
Вважаємо це свято
продовженням попереднього свята Лади (8 березня). Воно є основним
ушанування весняного прояву Богині Землі, адже збереглося в народній
традиції.
На 9 березня
христосівці поставили свято Сорок мучеників Севастійських, яке, на
думку Степана Килимника, перейшло з давньої віри: "З святом 40
святих тісно пов'язане вірування, що найраніше прилітають жайворонки
з вирію, а в жайворонках то були душі дідів-прадідів, що саме на
весну прилітали на рідну ниву. Жайворонки – це маленькі птички, що
жили лише в полі. А тому й випечені "жайворонки" – це була жертва
польним духам, рожаницям, душам-прадідів, опікунам нив." [1,
301-302].
Проф. Є. Онацький
(Українська Мала Енциклопедія, кн.2, ст.145, Буенос-Айрес, 1958 р.)
пише: "На "Сорок мучеників" (9-го березня) пекли з тіста пташків на
честь жайворонків, що ніби того дня вилітали з вирію. Це була жертва
весні, яка в ріжних формах була відома ще недавно в нас і в інших
слав'ян. Розносячи печених "жайворонків" діти співали веснянки.
Головний їх мотив – закликання весни." [1, 302].
Для нас важливо, що це
давнє свято збереглося серед нашого народу як ушанування весни і
перших її сповісників – птахів, що прилітали з вирію. Відповідно
Мати-Земля з пробудженням природи якби отримувала нове тіло. Далі
подаємо опис свята за Василем Скуратівським.
У цей день зустрічають птахів з вирію. Матері печуть з тіста
"пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:
Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.
У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці.
Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку (паняночку), прикрашали її
стрічками й віночком. Вийшовши за село, гурт заспівує:
Ой ти Весно, ти Весна,
Ти чого до нас прийшла?
Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.
Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
Якщо бачите в небі гусей, кидайте їм услід соломинки, приказуючи:
– Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко та на
здоров'ячко, а нам на тепло!
Якщо дітям зустрінеться якась перелітна птиця, то це на радість.
Ощасливлені, всі гуртом вертаються в село, співаючи веснянки:
Зима ти наша біла,
Вже ти нам дуже надоїла!
Весна наша красна,
Що ти нам принесла?
– Мужикам по ціпочку,
Бабам по платочку,
Дівкам по віночку,
Парубкам по квітоньці,
По гарній дівоньці.
У цей день юнки варять сорок вареників із сиром і частують
хлопців. [2].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному
освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
http://www.svit.in.ua
До розділу