У багатьох європейських
народів місяць травень має назву 'май'. Існує кілька пояснень щодо
походження цієї назви. В нашій мові слово "май" означає зелень,
найчастіше зелені гілки дерев: "І за образами май, і по гвіздочках
май..." (з народної казки). Або: "А тут їде віз повен маю..." У
Федьковича: "Підгір'я, що ся маєм крило, в шовкові трави спать ся
клонило". [1, 292].
В українській мові є слова
"маятися", "майорити", які пов'язані з душами предків, що приходять до
нас під час Зелених свят, бо з 1 травня починається зелений тиждень,
який завершується святом Трійці на 6 травня (сім шестиденних тижня після
Великодня). Саме на початку травня свої перші листя розпускають дерева.
Господар заносить до хати клечання і вона наповнюється особливим
запахом, з яким до оселі приходять душі Предків. В перших числах травня
їх з радістю зустрічають. У багатьох народів ще й досі зберігся звичай
"маївки" – розваги, гуляння в гаю чи лісі.
Ці свята мають в Колі
Сварожому відповідники в інші пори року: 1-2 серпня, листопада, лютого,
коли ушановуються предки.
2 травня відбувається
особливе дійство на 40-й день від заходу Коляди і появи Ярила – люди в
супроводі духовних осіб, виходять у поле на освячення сходів ярових
культур.