Світовит Пашник
волхв
РПК

Білобог – Бог денного
світла, добра, щастя. Білобог вічно бореться з Чорнобогом, вони
почергово перемагають один одного і на землі від того змінюється день
(літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться
життя: «А обаполи Його Білобог і Чорнобог се перуться. І тих Ісварг
держить, аби цьому Світу не бути поверженому.» (ВК,11а) [1]. Тому
поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного
не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править
Світом.
За схематичною уявою
всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Білобога має
розташовуватися в правому куті, який відповідає півдню, середині дня та
літа. У календарній системі – це 15 липня. На середину літа випадає 21
день після свята Купала.
Народного свята ушанування
Білобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має
бути, як і свято Чорнобога, яке припадає на середину зими (15 січня) і
відповідає Отданню (Чаклунському дню).
Образ Бога вітрів Стрибога
за схемою восьмикутної зірки стоїть саме в центрі і утворює променями,
які від нього відходять, розу вітрів. Промінь, що вказує на південь
припадає на народне свято Вітрогону (14-15 липня). [2, 505] – свято
стихії Вітру. За «Словом о полку Ігоревім» вітри є внуками Стрибога.
[4]. Про підвладність вітрів Стрибогу говорить і Велесова Книга: "І тако
Стриби свистять во степах" (ВК,5б); «А Стрибог вітри ярити на землю ся
іме.» (ВК,38а) [1].
Слід зазначити, що центр
восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального
розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при
шестиденному тижні 42 дні. (див. «Шестиденний тиждень») Ця точка
позначає «сонячне сплетіння». Одночасно вона символізує щоглу на човні,
а на ній чіпляють вітрила, що і є символом Стрибога. На цьому ж місті
замість щогли може бути Світове Дерево.
Тримірність Світу: Права,
Ява і Нава ототожнюється із Деревом, так і з щоглою у вигляді
восьмикінцевого православного хреста. На святилищах човнового типу на
місті щогли стоїть колода висотою до живота, яка називається Требою. Не
складно побачити тотожність слів «Треба» і «Стриба», тобто Стрибог. Саме
жертва, що покладена на Требу через повітря потрапляє на небо. Колода
нагадує місце, де проводиться страта і робиться страва. Аналогічно
жертву кладуть біля Дуба і Хреста-щогли. [3]. Тому в цьому питанні свято
Отдання (15 січня) має також символізувати «отдання» жертви Богам.
Література:
1. Велесова
Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7523 (2015). – 192 с.
2. Килимник
С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн. І,
ІІ. – К.: Обереги, 1994.
3. Пашник С.Д. Спроба відтворення святилища корабельного
типу на острові Хортиця та його символіка. –
www.svit.in.ua/stat/st19.htm.
4. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. –
www.svit.in.ua/kny/slovo.rar.
http://www.svit.in.ua