Світовит Пашник
волхв
РПК
Білобог – Бог денного світла, добра, щастя. Білобог вічно
бореться з Чорнобогом, вони почергово перемагають один одного і на землі
від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі
(взаємодії) твориться життя: "А обаполи Його Білобог і Чорнобог се
перуться. І тих Ісварг держить, аби цьому Світу не бути поверженому." (ВК,11а)
[1]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один
без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і
править Світом.
Зустрічаються вірування, коли Білобога наділяють добром,
а Чорнобога злом. Так у Гельмольда в "Хроніці слов'ян" XII ст.
зазначено: "Слов'яни мають дивний забобон: під час учт та пиятик вони
пускають колом жертовну чашу, в ім'я Бога добра і зла складаючи до неї
слова, однак не посвяти, а прокляття. Вони вірять, що добра доля
перебуває у владі доброго Бога, а зла – у руках злого. Тому своєю мовою
вони називають цього злого Бога Дияволом, або Чорнобогом, тобто Чорним
Богом." [2, 152].
За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної
зірки, образ Білобога має розташовуватися в правому куті, який
відповідає півдню, середині дня та літа. У календарній системі – це 15
липня. На середину літа випадає 21 день після свята Купала.
Народного свята ушанування Білобога не збереглося, але за
схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Чорнобога, яке
припадає на середину зими (15 січня) і відповідає Отданню (Чаклунському
дню).
Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикутної зірки
стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу
вітрів. Промінь, що вказує на південь припадає на народне свято
Вітрогону (14-15 липня). [3, 505] – свято стихії Вітру. За "Словом о
полку Ігоревім" вітри є внуками Стрибога. [5]. Про підвладність вітрів
Стрибогу говорить і Велесова Книга: "І тако Стриби свистять во степах" (ВК,5б);
"А Стрибог вітри ярити на землю ся іме." (ВК,38а) [1].
Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає
середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр
людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. (див.
"Шестиденний тиждень") Ця точка позначає "сонячне сплетіння". Одночасно
вона символізує щоглу на човні, а на ній чіпляють вітрила, що і є
символом Стрибога. На цьому ж місті замість щогли може бути Світове
Дерево.
Тримірність Світу: Права, Ява і Нава ототожнюється із
Деревом, так і з щоглою у вигляді восьмикінцевого православного хреста.
На святилищах човнового типу на місті щогли стоїть колода висотою до
живота, яка називається Требою. Не складно побачити тотожність слів
"Треба" і "Стриба", тобто Стрибог. Саме жертва, що покладена на Требу
через повітря потрапляє на небо. Колода нагадує місце, де проводиться
страта і робиться страва. Аналогічно жертву кладуть біля Дуба і
Хреста-щогли. [4]. Тому в цьому питанні свято Отдання (15 січня) має
також символізувати "отдання" жертви Богам.
Література:
1. Велесова
Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7523 (2016). – 192 с.
2.
Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. –
416 с.
3. Килимник
С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн. І,
ІІ. – К.: Обереги, 1994.
4. Пашник С.Д. Спроба відтворення святилища корабельного
типу на острові Хортиця та його символіка. –
www.svit.in.ua/stat/st19.htm.
5. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. –
www.svit.in.ua/kny/slovo.rar.
http://www.svit.in.ua
До розділу