Світовит Пашник,
волхв РПК
Спасівські свята
присвячені Дажбогові, що дає нам життя. Вони припадають на завершення
основних польових робіт. Ми з вдячністю звертаємося у молитвах до Бога
Спасителя, який так щедро обдарував нас новим урожаєм. Свята Спасу
поділяється на три частини: 1 серпня – Маковий Спас (Спас на воді), 6
серпня – Яблучний Спас (Великий Спас), 16 серпня – Хлібний Спас.
Маковий Спас, відповідно
до Кола Сварожого, тотожний таким святам як Стрітення (1-3 лютого),
Ярилиця (1-2 травня), Діди (1-2 листопада). Як правило, такі свята
проводяться два, а то і три дні, але етнографи не фіксують продовження
цього свята у серпні, можливо через те, що в полі багато роботи.
У ці дні Кола Сварожого
ушановують Предків на 40-й день від смерті
попереднього прояву Сонця. В даному випадку це був Ярило, човен якого
відправився у вічність 1 липня і досягнув сьомого неба 1 серпня.
Натомість юдейська казка
про сімох братів Макавеїв і їхню мати Соломію, що поширена в чужій
церкві, взагалі не відповідає нашому звичаю і змісту народного свята.
Варто переказати церковну розповідь, щоб не було бажання взагалі якось
прив'язувати до нашого світогляду:
Цар Антиох Єпіфан захотів,
щоб усі його піддані розмовляли лише грецькою мовою і кланялися грецьким
богам, тобто ідолам. Багато хто з юдеїв підкорився цареві, та інші ладні
були померти, але не відступитися від істинної віри. Одного старця,
Єлеазара, царські правителі примушували їсти заборонену законом
Мойсеєвим їжу – свиняче м'ясо. Той відмовився і був закатований. Одного
разу до царя привели жінку Соломонію з сімома синами. Цар також
примушував їх їсти свиняче м'ясо, та вони сміливо відповідали йому: "Ми
краще помремо, ніж переступимо закон наших батьків". Тоді цар віддав їх
на муки.
То чи ваші ці "святі"
мученики? Адже у нас немає заборони їсти свинину, навіть навпаки – це
один із шанованих харчових продуктів. А ось імена цих мучеників досить
цікаві, пропонуємо пояснювати їх наступним чином: Соломія (Солома) – це
стрижень, на якому тримається сім енергетичних точок людини "маківок".
Душа померлого якраз і має на 40 день досягнути найвищої сьомої
"маківки". Ця календарна схема нам відома при шестиденному тижні (див.
відповідний розділ). Швидше, цих "героїв" було висмикнуто із більш
давньої природної віри і використано для виховання сповідників юдейської
віри.
Приводимо опис свята
Макового Спасу за книгою Василя Скуратівського "Святвечір". Напередодні
свята виготовляють "маковійську квітку" з городніх і частково лісових
квітів. Букет має бути різносортним: з чебрецю, чорнобривців, кудрявців,
рути-м'яти, васильків, нагідок та ін. Кожне зело в букеті виконує свій
символ-оберіг і до кожного господиня промовляє приказки, наприклад для
льону: "Рости вище по коліна, щоб в нікого з нас голова не боліла";
"Білися біло, щоб хустками твоїми нашій (ім'я дівчини) весільну голову
покрило".
Після цього дівчата
збираються в гурти, плетуть віночки для освячення в храмі. Рано-вранці
храмові дзвони оповіщають про свято. Розбудивши дітей, ненька оздоблює
"маковійську квітку" намистом, пов'язує червоною стрічкою і, обгорнувши
рушником, приказує:
–
На, доню, квітку цю, щоб ти була така гарна, багата й пригожа, як ця
квітка, щоб тебе хлопці любили, як люди люблять квітку.
Малеча може готувати квіти
безпосередньо перед богослужбою. Після молитви священик виголошує
повчальну проповідь для дітвори: аби були чемними, шанували батьків і
старших, не лихословили, добре вчилися, допомагали по господарству, були
охайними. Це чи не єдина храмова відправа, участь в якій переважно
беруть підлітки.
Опісля всі стають в коло,
і священик освячує квіти, коржики та пиріжки з маком. Вдома дітям
готують святковий стіл.
"Маковійну квітку"
підвішують до сволока або до божниці. Вона висить протягом року як
оберіг.
Оскільки Маковій
вважається дівочим і дитячим святом, то юнь у цей день не працює.
Підлітки грають на луках у різноманітні ігри. Молодь натомість
збирається на гулі в лісі, щоб розвеселитися й поспівати спасівських
пісень. Хлопці в цей день жартівливо називають дівчат "макодзюбками" чи
"маковійками".
Крім квітів і виробів з
маку на Маковія освячують воду, зокрема криниці. Урочистий хід від храму
до криниці влаштовують під співи і музику.
Біля криниці виставляють
два столи: на одному хліб із сіллю та запалену свічку, а на іншому –
свічку, свячену воду й колово (кутя). Ця обрядова страва призначається
добрим духам та предкам.
Також роблять символічне
клечання – втикають обіч свіжі галузки, при потребі саджають дерева.
Біля джерела запалюють два
вогнища, обкурюють живограї димом з цілющих трав, влаштовують
різноманітні ігри, забави, співають обрядових пісень, читають магічні
заклинання. [2].
Степан Килимник з приводу
свята пише: "Відомо нам з етнографічних матеріялів, що в давнину,
правдоподібно, існував культ лісів, дерев, культ квітів, – видно, що й
це теперішнє свято є відгомоном того давно-минулого, віддзеркалення тих
культів, тих дохристиянських вірувань. З веснянок та коляд, як і з інших
джерел, ми довідуємось про вірування, що душі "дідів" відходять у
квіти-вирій, а душі новонароджених дітей прибувають з квітів. Шануючи
квіти – шануємо й новонароджених і тих, що відійшли – "дідів"... Про
покійників у цьому святі спогадується дуже мало, але пов'язано свято з
дідами лише тим, що були вірування, що душі "дідів" переселяються в
новонароджених. Було й таке вірування, можливо лише в деяких
місцевостях: Нива вижата, й духи польні "Роди-Рожаниці" переселяються у
квіти, у дерева (ліси), води. [1, 77].
Виходячи з вищенаведених
свідчень етнографів можемо підтвердити не лише календарну, але й
обрядову тотожність Маковія із святами, що відзначаються через місяць
після проводів чергового прояву Сонця. При первісному місячно-сонячному
календарі на 1 серпня припадав Молодик. Відбувається культ зустрічі
нового Місяця-човна на воді, вшанування зелені, а разом із ними
новонароджених дітей, померлих та навколошлюбних обрядів.
Література
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному
освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. –
С.52-57.
http://www.svit.in.ua
До розділу