До розділу
Содом і Гоморра
Світовит Пашник,
волхв РПК
Лот і його дочки. Гендрік Гольціус, 1616
Біблійні розповіді треба читати не прямо, а через мітологічні сюжети і символіку. Тоді нам розкриються таїни, які зашифрував автор. Таке враження, що в давні часи було модним писати через образність. Це ж стосується і розповіді про Содом і Гоморру.
Так як ця оповідь популярна, то подаємо загальні відомості зі словників та Біблії. Содом (івр. סְדוֹם, Sədom – "такий, що палає"; грец. Σόδομα (Sodoma)) і Гомо́рра (івр. עֲמוֹרָה, ʿAmora – "занурення, потоплення"; грец. Γόμορρα (Gomorrha)) – два стародавніх міста, які, згідно з Біблією, були знищені Богом за гріхи хтивості. Содом і Гоморра – це два з п'яти "міст рівнини", про які йдеться в Буття 13:12 і Буття 19:29.
Бог заздалегідь повідомляє Аврааму, що Содом мав репутацію злочестивого. Авраам запитує Бога: "Чи винищиш праведного з нечестивим?" (Буття, 18:23). Авраам веде переговори з Богом, щоб пощадити Содом, якщо знайдеться 10 праведників.
Бог посилає двох ангелів, щоб знищити Содом. Лот (Лут в ісламі) вітає їх у своєму домі, але всі чоловіки міста оточують будинок і вимагають, щоб він віддав відвідувачів, щоб вони могли "пізнати" їх тілесно, тобто хотіли здійснити гомосексуальне насильство. Лот пропонує натовпу своїх незайманих дочок: "Ось є у мене дві дочки, які не пізнали чоловіка – їх я виведу до вас, тож робіть з ними все, що вам до вподоби. Лише цим мужам не чиніть нічого, адже вони увійшли під покрівлю мого дому." (Буття, 19:8). Але вони відмовляються та погрожують зробити Лоту ще гірше. Ангели вражають натовп наосліп. (Чогось не додумалися зробити чудо і дати їм розум.)
"А Лотові ті мужі (ангели) сказали: Чи є тут хтось із твоїх рідних : може зяті, сини, дочки, або хтось інший з близьких є у місті? Виведи їх з цього місця! Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялися великі скарги проти них перед Господом; тож послав нас Господь знищити його. Вийшов Лот і, звертаючись до своїх зятів, які взяли його дочок, сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо Господь знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує." (Буття, 19:12-14).
Наступного ранку, ангели беруть Лота, дружину Лота і двох його дочок та виводять їх з міста, і кажуть йому тікати на гори і не оглядатися. Лот каже, що гори надто далеко, і просить піти в місто Зоар (Цоар). Потім Бог проливає сірчаний і вогняний дощ на Содом і Гоморру, і на всю рівнину, і на всіх мешканців міст, і на все, що росло на землі (Буття 19:24–25). Лот і його дві дочки врятовані, але його дружина нехтує попередженням ангелів, озирається назад і перетворюється на соляний стовп. [див. Содом і Гоморра].
Ми вже ж продовжимо дуже цікаву розповідь про врятованих "праведників", бо то варто уваги. Зацитуємо Біблію:
"Вийшов Лот із Цоара і опинився на горі – сам та обидві його дочки з ним. Оскільки боявся жити в Цоарі, то оселився разом зі своїми обома дочками в печері. Якось сказала старша дочка молодшій: Батько наш постарів, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас, як звичайно робиться на землі. Тож давай напоїмо нашого батька вином, і переспимо з ним, щоб таким чином дати життя нащадкам від нашого батька. Тієї ночі вони напоїли батька вином. Увійшла старша, переспала зі своїм батьком. Та він не знав, коли вона лягла й коли встала. Наступного дня старша сказала молодшій: Ось минулої ночі я переспала зі своїм батьком. Давай напоїмо його вином і цієї ночі; тепер увійдеш ти, переспиш з ним, і так ми збережемо рід нашого батька. Тож напоїли свого батька вином і наступної ночі. Тепер увійшла молодша й переспала з ним. Не знав він і цього разу, коли вона лягла й коли встала. Таким чином обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька." (Буття, 30-36). Можливо для юдейського демонічного бога інцест і пияцтво є благою справою? Які діяння така і віра гріховна.
Де були Содом і Гоморра нікому не відомо, існують лише гіпотези і "за вуха притягують" якісь географічні об'єкти. Пошукаємо і ми відповіді для пояснення назв міст в нашій мові, яка має близькі слова. Вони мають відмінні значення від офіційно визнаних. Тому сприймайте це дослідження як версію.
Почнемо із Содома. Розглянемо, як це описано в народній творчості. Так ось саме садочок коло дома часто оспівується в сороміцьких піснях як місце кохання. Скористаємося дослідженнями Олександра Виженка в книзі "Україна кохання" [див. Виженко]:
Якби наша воля,
Сиділи б ми дома.
У садочку, в холодочку,
Під вербою, над водою.
А в ставочку б купалися,
А в садочку б кохалися.
Ой у саду-винограду зацвіли гвоздички,
Тим я тебе полюбила, що ти невеличкий.
Там-то дівка, там-то гожа,
Як у саду повна рожа.
Ой вже ж я ся доходила,
Товста, гладка, як кобила:
А на мене товсту, гладку
Засідали хлопці в садку.
Ой кувала зозуличка у саду, у саду,
А я ту любку люблю, що широка в заду.
Ой у саду та під дулькою
Сидить голуб із голубкою,
Буркочуть, милуються,
Самі собі дивуються...
Коло млина-ясенина
Зацвіла калина.
Захотіла в саду спати
Молода дівчина.
Захотіла вона спати
Межи яблуньками,
Щоб була розмовонька
Всю ніч з парубками…
"Вже не піду в саду спати,
Не піду ніколи".
Котилася зоря з неба
Та впала додолу.
Несе дівка жупанець
Кроплений додому.
Несе дівка жупанець,
Сльози утирає,
Від кого сватів приймати,
Їй-Богу, не знає.Тобто чоловікові в жінку треба "всадити свій стовбурець", "всадовити дівку на дуба". Ну а жінка: "Наші пані пишна, як у саду вишня".
Да дам собі біля хати
Дуба посадити,
Аби знали легіники,
До кого ходити.
Із-за гори вітер віє,
Жито поливає,
На козака худа слава,
Що штанів не має.
Що не має штанів,
Не має й сорочки,
У сусідки щоніч садить
В саду огірочки. [див. Виженко].Слід згадати про біблійний сад Едем. Згідно з книгою Буття, Едем був створений Богом для проживання перших людей – Адама та Єви. В Едемі перші люди не мали потреби в добуванні харчів, оскільки там росли дерева, що забезпечували їх плодами. Богом дозволялося їсти всі плоди, крім плоду Дерева пізнання добра і зла. Проте, спокушені Змієм, вони з'їли плід із забороненого Дерева пізнання добра і зла, скоївши тим самим гріхопадіння, внаслідок чого втратили безсмертя та зіпсували свою природу, що передалося нащадкам. Первородний гріх зводиться до кохання. Ну й були вигнані із саду. Переважно вважають, що тим плодом було яблуко, як символ плодючості, що відобразилося у народній творчості. Українці також полюбляють яблука:
Ой дівчина козака любила,
По садочку водила,
Всі яблучка обірвала,
Козаченька годувала.
Гопці-хлопці, до мене:
Кучерява у мене –
Кучерява яблонька
Та в садочку у мене.
Або й спокушує виноградом:
Ой люблю я, люблю дівчину мою,
Що ходить-гуляє в вишневім саду,
Щипає, зриває зелен виноград,
Кидає-бросає милому в кровать. [див. Виженко].На свято Долі (24 листопада) відбуваються молодіжні вечорниці, дівчата ворожать на судженого, варять кашу і закопують у садку (символи кохання) з примовкою: "Закопали горщик каші, ще й кілком прибили, щоб до нас на вулицю парубки ходили". [Пашник/Календар, 126].
Олександр Боронь У статті "Образ саду у творчості Тараса Шевченка: генеза та семантика" зазначав: "У Біблії, пише Н.Бондарко, "рай і сад первісно були нерозривно пов'язані між собою, і сад був не вторинним метафоричним значенням раю, а швидше, конкретним образним втіленням раю як абстрактнішого поняття". Отже, первісне й основне значення саду – створений Богом рай, відділений від довколишнього ворожого, чужого середовища. Формула "сад – рай" становить осердя образу вертограду." [Боронь, 58].
Далі О. Боронь зазначає: "Інше значення саду – як місця нечистого, позашлюбного кохання, хіті – також зумовлене залежністю від Біблії; у циклі "Царі" фрагмент, присвячений спокушенню царем Давидом Вірсавії, цілком ґрунтується на тексті Другої книги Самуїла (2 Сам. 11:2-13): "мов котюга позирає / На сало, на зелений сад / Сусіди Гурія. А в саді, / В своїм веселім вертограді, / Вірсавія купалася, / Мов у раї Єва, / Подружіе Гурієво". У цьому поетичному фрагменті серед іншого міститься пряме інтертекстуальне відсилання до біблійного Едему та актуалізація переказу про гріхопадіння Адама і Єви, що водночас зумовлювало появу в освіченого читача численних асоціацій. Тема гріховного кохання набуває розвитку в поемі "Сотник", де основне місце дії – садок; близьке до цього змалювання саду і в поемі "Петрусь". В обох творах сад, садочок виступають не пасивним тлом людських пристрастей, однаково ганебних як із погляду моралі, так і громадської думки, а співдієвим образом, який залежно від контексту оприявнює свою приховану семантику.
Узагалі ж близьким Шевченкові було зображення саду – раю як місця щасливого, | ідилічного кохання І (поема "Невольник" та ін.). Семантика саду земного кохання набула в Шевченка особливого поширення." [Боронь, 59]. Висновок щодо образності саду ми зробимо в кінці нашого дослідження.
З іншим гріховним містом Гоморрою Γόμορρα (Gomorrha) теж все просто, а якщо додати згадку в Біблії про мужоложство, то все стає зрозумілим. Так ось, хвороба що пов'язана з дупою називається Hemorrhoids (Геморой) Написав англійською, щоб бачити аналогічність назви міста і хвороби.
Також до цієї групи належить слово "комора". Хоч і вважають, що то давнє запозичення з грецької або латинської мови і позначає кімнату, але слово відомо ще з літописів і можемо сказати, що воно також українське. Але переважно у нашій мові – це окрема будівля для зберігання зерна тощо. Або приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі тощо.
І згадаємо "обряд комори" – першої шлюбної ночі. Центральне місце в ньому займає статевий акт молодят у коморі та демонстрування сорочки молодої дружини усій громаді як доказ її цноти до шлюбу, про що має свідчити кров на її сорочці.
Сама ж комора належить до володіння Велеса, який відповідає за добро, багатство, збіжжя. На хортицькому святилищі-обсерваторії ІІІ-І тис. до нашої доби маємо комору, як голову Велеса, що складається з 5 великих каменів (5 міст содомських?) і жертовника, від якого ідуть колом роги, як загорожа. Вони охоплюють хату-дім, навколо якого і ріс садочок. Це означення жіночого двору, що символізує її лоно. Чоловічий двір є напроти і позначає сходження Сонця. Двори поєднуються між собою алеєю-фалосом, якою з чоловічої калити до жіночої прокотиться горошина і дасть зародження новому життю. [див. Пашник/Хортиця].
Тут зазначимо, що сад-рай і є образом жіночого лона, який розглянули на прикладі святилища-обсерваторії, там і відбувається шлюбний обряд, який тотожний статевому акту, де чоловіче начало має проникнути до жіночого лона і отримати бажану насолоду в коханні. Тому, швидше, Єва володіла тим садком і спокусила Адама своїми яблуками. А Змій, як огорожа і роги Велеса, охороняє той сад, тому якби є частиною змієногої жінки. Яблуко часто ототожнюється із символом сердечка, куди має попасти чоловіча стріла (копіє). Бачимо сердечко в нижній частині Триглава, яке пронизує середній зуб-копіє. [див. Пашник/Календар, 183].
Цікаво, що ім'я царя Содому Бера побудовано так само, як і ім'я царя Гоморри Бірша і пов'язують з богохульством, беззаконням, злочестивістю. Ці імена близькі до Велеса (нім.bär – ведмідь, полаб. berl-/birl – болото, багно). Часто і Велеса як Бога потойбіччя теж пов'язують з ведмедем і з болотом. Міста знаходяться в долині Сіддім.
Сонячне божество має на вечір сісти у Світові Води (Море), перебратися до жіночого двору. Тому Сонце, що сідає, у Велесовій Книзі – Оседень (пор. Едем-Eden), у билинах – Садко. Це й позначає місце, де чоловіче начало поєднається із жіночим. Для того є застереження: цей шлюб має бути освячений Богом. Нагадаємо, що назву Гоморра виводять від івр. עֲמוֹרָה, ʿAmora – "занурення, потоплення", що близьке до Бога кохання римської мітології Амура (лат. Amor – "кохання").
Робимо висновок, чому згадувані в Біблії два міста розпусти записують разом? Все досить просто, якщо ці точки знайти на людському тілі та пов'язати з коханням – це статевий орган і дупа.
Література:
1. Боронь О. Образ саду у творчості Тараса Шевченка: генеза та семантика // Слово і Час. – 2008. – №5. – С. 57-63.
2. Виженко О.Є. Україна кохання. Фольклорне дослідження. – К.: Деркул, 2005. – 280 с.
5. Содом і Гоморра. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Sodom_and_Gomorrah (дата звернення 03.02.2025).
До розділу