Верхоріченська антропоморфна стела ІІІ тис. до н.е.
Діорит, висота 175 см., випадкова знахідка, с. Верхоріччя, Бахчисарайський
район, 1967 р.
Витвір об'ємного монументального мистецтва племен-носіїв кемі-обинської
археологічної культури (доба середнього енеоліту на території Нижнього
Приазов'я, Нижнього Подніпров'я та Криму, що існувала на території України
протягом 3 тисячоліття до нашої ери).
Стела є символічним зображенням людини. Її поверхня ретельно оброблена,
відшліфована. Верх оформлений у вигляді голови людини. Обриси обличчя досить
умовні – рельєфно показані надбрівні дуги, прямий ніс, виїмками – круглі
очі. Низ стели злегка округлений – призначений для вкопування в землю. На
лицьовій стороні невисоким рельєфом зображені руки, зігнуті в ліктях, з
витягнутими пальцями. Над кистями в області грудей розміщений лук. Нижче
виділений пояс із сокирою.
Решта зображень розділені на два яруси. Вище пояса розміщені два коні і дві
схематичні фігурки людей в позі «танцю» розміщені вертикально. Нижче пояса
дві фігури в фас: чоловік і жінка.
На торцевих сторонах стели на рівні плечей зроблений рельєф у вигляді
«пташиних крил». На звороті, за лівим плечем – зображення сагайдака з
довгими шнурками і стрілами всередині. Поруч вертикальне зображення пари кіз
(косуль?).
Стела являє собою зображення обожненого предка родоплемінного об'єднання.
Семантика зображень відтворює складні духовні уявлення про структуру
Всесвіту племен кемі-обинської культури. Загальні обриси стели дають
уявлення про стовп або родове дерево, яким від кореня вгору, як би, сходять
люди і тварини.
Парні зображення людей і тварин вказують на дуальну природу божества,
призначення якого – зв'язати земний світ людини і світ померлих
предків-духів.
Лук, сагайдак зі стрілами, кам'яна шліфована сокира є знаками особливого,
високого соціального рангу.
Стела зберігається в
Центральному
музеї Тавриди
До розділу