
О, Мокошо, Богине свята, мати всіх благ,
Ти, що тчеш нитки життя і долі нашої,
Благаємо тебе про захист і щедрість земну,
Прощення, милість і силу в часи випробувань.
О, Мати Коша, хранителько добробуту,
Ти, що приймаєш насіння в лоно своє,
Даруй нам щедрий врожай і благодатну долю,
Щоб наші руки трудилися не дарма.
Ти, що стоїш між небом і землею,
І руками своїми з’єднуєш божественне з людським,
Окропи наші поля весняними дощами,
Пошли вологу на зростання життя нового.
Володарко прядки і веретена,
Ти, що сплітаєш нитки нашої долі,
Даруй породіллям легкі пологи,
Щоб діти росли міцними і здоровими.
О, Мудра й Справедлива, ти, що бачиш усе,
І навіть з запізненням віддаєш кожному по заслузі,
Вчини, щоб наші діла приносили світло,
А зло минало наш дім стороною.
Прийми наші жертви щирі:
Хліб, мед, вино, вовну й нитки,
Хай вони зміцнять союз між нами
І твоєю щедрою благодаттю.
Ти, що володієш рогом достатку,
Захисти наш кіш земний, нашу Україну,
Народи нам воїнів хоробрих, що оберігатимуть рідну землю
І славу пращурів примножать.
Мокошо, Доле наша, будь із нами,
У світлі дня і під покровом ночі,
Покажи вірний шлях до наших Богів
І оберігай нас від темряви й сум’яття.
Слава тобі, Мокошо, повелителько життя,
Хай благословення твоє ніколи не покидає нас!
Так буде! Від нині й до віку! Від Коляди й до Коляди!